28 квітня в Україні за новим церковним календарем вшановують пам'ять святих мучеників Дади, Максима і Квінтиліана. Крім того, цього дня розпочинається Провідний тиждень — особливий період поминання померлих. Розповідаємо, яке свято сьогодні, що можна і чого не варто робити, а також які народні прикмети пов'язані з цією датою.
Церковне свято 28 квітня
У православному календарі 28 квітня (за старим стилем — 11 травня) відзначається пам’ять трьох братів-мучеників — Дади, Максима та Квінтиліана.
Святі жили у часи гонінь на християн за правління імператора Діоклетіана. Під час язичницького свята у місті Доростолі їх змушували принести жертви поганським богам. Однак брати відмовилися, повернувшись до свого села, де продовжили молитися Христу. За непокору їх заарештували, піддали тортурам і пропонували відректися від віри, але святі залишилися непохитними. За це їх було страчено.
Цей день також відкриває Провідний тиждень після Великодня — період, коли православні християни моляться за упокій душ померлих та відвідують могили рідних.
Народні прикмети на 28 квітня
У народному календарі цей день відомий як Максимів день. Наші предки уважно спостерігали за природою, намагаючись передбачити погоду і врожай:
Якщо день видався теплим і сонячним — восени чекали багатого врожаю.
Заморозки 28 квітня обіцяли добрий урожай гречки та пшениці.
Сильний вітер цього дня віщував прохолодне літо.
Особливу увагу приділяли і деревам: якщо першою розпустилася береза — літо обіцяло бути сухим, якщо вільха — дощовим.
Що не можна робити 28 квітня
У церковні свята традиційно забороняється:
Лаятися, злословити, заздрити та бути ледачим.
Стригти волосся і нігті, особливо у маленьких дітей.
Проводити косметичні процедури, такі як проколювання вух.
Починати ремонт або робити великі перестановки в оселі.
Ці заборони пов’язані з бажанням уникнути хвороб, негараздів і накликати Божу ласку.
Що дозволено і рекомендовано
28 квітня варто звернутися до мучеників Дади, Максима і Квінтиліана з молитвами за захист і допомогу.
Віряни відвідують храми для молитов за упокій душ покійних.
Йдуть на кладовища, щоб вшанувати пам’ять близьких, прикрасити їхні могили та згадати у добрих словах.